90% без допомоги: криза догляду вдома в Україні

23.03.2026
Статті
В Україні від 2 до 3 мільйонів людей потребують догляду вдома, однак реально його отримують лише близько 10%. Це означає, що переважна більшість залишається сам на сам зі щоденними потребами.
На практиці це виглядає так:
- люди не мають допомоги з базовими речами — гігієною, пересуванням, харчуванням
- до них часто не доходять медичні працівники
- система не виявляє таких людей — вони змушені самі шукати допомогу
Фактично догляд тримається не на державі, а на родинах. За дослідженнями:
- понад 80% людей із доглядальниками не отримують офіційної підтримки
- більшість доглядальників не мають належної підготовки
- багато хто змушений залишати роботу, щоб доглядати за близькими
Це велика, але майже невидима праця, без якої система просто не існувала б.
Одна з ключових проблем — роз’єднаність:
- медична система працює окремо
- соціальні послуги — окремо
- відповідальність часто розмита
У результаті людина, яка потребує допомоги, фактично залишається без неї.
Щоб змінити ситуацію, потрібні системні кроки:
- об’єднання медичної та соціальної допомоги
- розвиток повноцінної послуги догляду вдома
- підтримка сімейних доглядальників
- навчання та супровід
- чітка відповідальність на рівні громад
Сьогодні догляд вдома в Україні — це не налагоджена послуга, а щоденна боротьба родин. І без системних змін ситуація для більшості людей не зміниться.
Новини і події
Всі публікаціїНовини

Adidas дозволяє купувати один кросівок замість пари
Світ змінюється тоді, коли починають враховувати реальні потреби людей. Компанія Adidas запровадила у 22 країнах Європи можливість придбати не пару, а один кросівок — для людей з ампутаціями або особливостями кінцівок. І це не рекламний хід, а логічне та необхідне рішення. Раніше людям доводилося купувати повну пару, навіть якщо потрібен лише один кросівок, переплачуючи за зайве та пристосовуючись до системи, яка не враховувала їхніх потреб. Тепер підхід змінюється: можна придбати один кросівок за половину вартості пари у звичайних магазинах без додаткових умов Важливо, що це рішення розроблялося разом із людьми з інвалідністю, а не без урахування їхнього досвіду. Цей приклад демонструє справжню безбар’єрність: коли не створюють окремі “спеціальні” продукти а адаптують звичайні сервіси для всіх коли інклюзія проявляється у конкретних діях В Україні подібні ініціативи поки що трапляються нечасто. Проте саме такі прості рішення формують доступність, повагу та рівні можливості. Світ уже рухається в цьому напрямку — Україні також варто переходити від слів до практичних змін.
26.03.2026
Читати далі
Новини

В Україні запускають підготовку фахівців із безбар’єрності
В Україні формується нова система навчання спеціалістів у сфері безбар’єрності. До ініціативи вже приєдналися 10 провідних університетів країни, серед яких Київський національний університет будівництва і архітектури , Національний університет «Львівська політехніка» та Національний авіаційний університет . Йдеться про програми підвищення кваліфікації для архітекторів, інженерів, представників громад і органів влади. Їхня мета — навчити створювати доступний простір не формально, а на практиці. Навчання триватиме щонайменше 60 годин і включатиме: основи безбар’єрності оцінювання доступності об’єктів практичні обстеження розробку конкретних рекомендацій Після завершення учасники отримають сертифікати та зможуть професійно займатися оцінкою доступності середовища. Це важливий крок уперед. Адже безбар’єрність — це не про формальні пандуси, а про якісні рішення, що реально впливають на життя людей. Водночас ключовим залишається питання: чи матимуть ці фахівці достатні повноваження та вплив. Саме від цього залежить, чи стане безбар’єрність в Україні повсякденною нормою, а не лише декларацією.
25.03.2026
Читати далі
Статті

У Новороздільській громаді перевірили безбар’єрний маршрут
Новороздільська громада демонструє, як ідея безбар’єрності переходить у реальні дії. Минулого тижня фахівці Ради безбар’єрності Львівщини разом із експертами провели виїзне обстеження маршруту на запрошення міської ради. Це була не формальна перевірка, а практична робота безпосередньо на місці — з аналізом реальних об’єктів, простору та помилок, які ще можна виправити. До процесу долучилися представники громади, проєктанти та експерти, зокрема Микола Надулічний , а також представники Музей у темряві «Третя після опівночі» — Остап Нестеровський і Георгій Галас . Учасники разом пройшли запланованим маршрутом — від адміністративних будівель і навчальних закладів до громадських просторів. Основну увагу приділили базовим речам: доступності входів організації прилеглого простору санітарно-гігієнічним приміщенням Під час обстеження вдалося виявити не лише бар’єри, а й типові помилки, які часто виникають ще на етапі проєктування. Саме це дозволяє уникнути проблем у майбутньому. Окремо важливо, що громада вже співпрацює з бізнесом і шукає партнерства. Адже безбар’єрність — це не лише відповідальність влади, а спільна справа всіх. Новорозділь показує: зміни починаються там, де є готовність перевіряти, чути та вдосконалювати рішення. Саме так формується середовище без бар’єрів.
24.03.2026
Читати далі
