Доступні ЦНАПи: сервіс держави, який бачить людину
06.01.2026
Новини
«Безбар’єрний ЦНАП» — флагманський проєкт Міністерства цифрової трансформації України, який змінює саму логіку надання адміністративних послуг. Його ключова ідея проста: держава має бути зручною для кожної людини — незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.
Проєкт поєднує фізичну доступність приміщень ЦНАПів із цифровими рішеннями. Людина може обрати той формат отримання послуг, який підходить саме їй — без зайвих бар’єрів і принижень.
Станом на 2025 рік аудит безбар’єрності проведено у ЦНАПах 14 громад. Більшість із них уже впроваджують рекомендації: від точкових змін у просторі до повної реконструкції центрів надання послуг.
У семи пілотних ЦНАПах забезпечено повний цикл безбар’єрного обслуговування — від доступного входу до отримання послуги, включно з перекладом українською жестовою мовою. Це важливий приклад того, як має працювати сервіс «без винятків».
Паралельно розвивається розділ «Дія.Безбар’єрність» на порталі Дія — практичний гід для людей з інвалідністю, батьків, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку. Там зібрані відповіді на складні життєві питання — простою і зрозумілою мовою.
Окрема увага — навчанню адміністраторів ЦНАПів. Етика спілкування, коректна допомога людям з різними типами порушень, повага до гідності — без цього жодні пандуси не працюють. Бо безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру, а про ставлення.
Для ЛАООІ такі ініціативи — приклад системних змін, які мають масштабуватися в кожній громаді.
Безбар’єрність — це довгий шлях. Але саме з таких рішень вона стає реальністю вже сьогодні.
Проєкт реалізується в межах кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш», на виконання Національної стратегії з безбарʼєрності, створеної в межах ініціативи першої леді України Олена Зеленська «Без бар’єрів»
Новини і події
Всі публікаціїНовини
Підтримка, яка долає 800 кілометрів і фронтову реальність
800 кілометрів дороги. Десятки адрес. Понад півсотні людей, для яких допомога сьогодні — не абстрактне слово, а умова щоденного виживання. Команда та волонтери ЛАООІ здійснили адресну доставку технічних засобів реабілітації у прифронтові громади Запорізької області. Крісла колісні, туалетні крісла, допоміжні засоби — усе те, без чого неможливо жити гідно, пересуватися й піклуватися про себе. Східні регіони зараз живуть у надзвичайно складних умовах. Війна поруч. Зима. Перебої зі світлом та комунікаціями. Постійна невизначеність. Психологічний стан багатьох людей — на межі, і це відчувалося в кожній розмові, у кожному погляді. Ця поїздка була важкою і для нашої команди. Фізично — через довгу дорогу та складні умови. Доставка відбулася не з першої спроби: автомобіль зламався, довелося діяти з затримками. Емоційно — через біль, втому й напругу, які люди накопичують роками війни. Але саме в такі моменти особливо чітко розумієш, навіщо ця робота. Бо підтримка має доїжджати навіть туди, де важко, небезпечно й боляче. Допомога надана в межах проєкту «Захист, охорона здоровʼя та інклюзія вразливого населення у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях», який реалізується за підтримки Гуманітарного фонду для України (ГФУ / UHF) та впроваджується ГС ЛАООІ у партнерстві з Volontariato Internazionale per lo Sviluppo (VIS). Дякуємо кожному й кожній, хто долучився. Навіть у найскладніших умовах гідність, турбота й людська підтримка мають знаходити дорогу до людей.
13.01.2026
Читати далі
Новини
Культура без бар’єрів: коли мистецтво відкрите для кожного
Культура без бар’єрів — це не про окремі рішення «для когось». Це про право кожної людини бути частиною культурного життя країни — без пояснень, дозволів і перешкод. « Культура без бар’єрів » — флагманський проєкт Міністерства культури України, який змінює сам підхід до культурних послуг і простору. Йдеться не лише про фізичну доступність, а про системні стандарти рівності, поваги й урахування різних потреб людей. Це означає, що музеї, театри, бібліотеки й об’єкти культурної спадщини мають бути доступними не формально, а реально — у просторі, сервісах і взаємодії. Що вже зроблено станом на грудень 2025 року: спільно з компанією ЛУН створено «Мапу безбар’єрності закладів культури», до якої вже внесено понад 5 000 об’єктів по всій Україні; спрощено бюрократичні процедури для встановлення пандусів і підйомників на історичних і культурних локаціях — щоб доступність не роками «погоджувалась», а з’являлась; проведено масштабне дослідження за участі понад 5 600 громадян і митців, яке показало реальні бар’єри та очікування людей; затверджено Методичні рекомендації щодо доступності культурних послуг і розпочато розробку Національного плану з безбар’єрності пам’яток. Для ЛАООІ ці кроки принципові. Доступ до культури — це не привілей і не бонус. Це базове право, яке формує відчуття приналежності, гідності й рівності для людей з інвалідністю, маломобільних груп, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку. Проєкт реалізується в межах кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш» та Плану заходів із реалізації Національної стратегії з безбар’єрності, створеної в межах ініціативи першої леді України «Без бар’єрів». Безбар’єрна культура — це коли можна прийти, побачити, почути, відчути. І бути почутим.
12.01.2026
Читати далі
Статті
Як великий бізнес робить безбар’єрність реальним стандартом
У світі безбар’єрність давно перестала бути «соціальним бонусом» чи маркетинговим жестом. Для відповідального бізнесу це базовий стандарт — у продуктах, сервісах, робочих просторах і комунікації. І ключове тут не гасла, а системні рішення. Microsoft Компанія працює за принципом inclusive design — коли доступність закладається з самого початку: у Windows і Office вбудовані зчитувачі екрана, голосове керування, гнучкі налаштування контрастності; продукти тестують разом із людьми з інвалідністю, а не «для них». Google Доступність інтегрована у щоденні цифрові сервіси: автоматичні субтитри та live caption у Google Meet; розширені налаштування доступності в Android; сервіси для людей із порушеннями зору, слуху та когнітивними особливостями. IKEA Компанія підходить до інклюзії через дизайн простору й предметів: меблі з урахуванням різних фізичних можливостей; доступні шоуруми з широкими проходами й зрозумілою навігацією; окремі лінійки товарів для людей з порушеннями моторики. Starbucks Безбар’єрність тут — частина клієнтського досвіду й кадрової політики: адаптовані кав’ярні з доступними входами та санвузлами; навчання персоналу етичній і коректній взаємодії; працевлаштування людей з інвалідністю, зокрема у спеціалізованих закладах. Unilever Компанія працює з інклюзією на рівні культури й комунікації: рекламні кампанії без стереотипів; доступне маркування продукції; внутрішні політики рівності та різноманіття. Чому це важливо Безбар’єрність у бізнесі: розширює коло клієнтів; підвищує довіру до бренду; робить компанії стійкішими й конкурентнішими; формує культуру поваги та рівних можливостей. Для України ці приклади — не «ідеальний досвід десь за кордоном», а чіткий орієнтир. Бізнес може й має бути партнером у побудові безбар’єрного суспільства. Безбар’єрність — не додаткова опція. Це нова норма сучасного бізнесу.
10.01.2026
Читати далі