Перейти до всіх новин і подій

Безбар’єрність — це не про майбутнє. Це про зараз

  • Троє людей стоять перед бежевою будівлею з білими дверима. Одна людина сидить у візку по центру, інші двоє стоять обабіч. Біля дверей розміщено прямокутну табличку з текстом синього та жовтого кольорів. Під нею — жовтий знак доступності поруч із поштовою скринькою. На вимощеній поверхні видно люк. Сцена підкреслює важливість доступності та інклюзивної участі.
  • Внутрішній простір у приміщенні державної установи, ймовірно, одного з відділень Пенсійного фонду України. На зеленій стіні розміщено цифровий екран із табло черги, де зазначено час і дату ("04.07.25 15:02") та відображено номер "216 = 9" із додатковими числами нижче. До дверей веде жовта тактильна напрямна смуга для зручності людей із порушенням зору. Одна людина наближається до дверей, інша взаємодіє з настінним пристроєм. Під табло — зелений інформаційний термінал зі стільцем. Атмосфера вказує на організований та доступний простір для громадян.
  • Кілька людей зібралися біля стійки в приміщенні, що нагадує офіс державної установи або служби обслуговування громадян. Одна особа заповнює форму, нахилившись над стійкою, інша працює на ноутбуці. Поверхня стійки вкрита паперами, папками та документами, а нижче видно червоний швидкозшивач. Зелена стіна й засклена перегородка на фоні створюють атмосферу формального офісного простору. Сцена передає процес взаємодії між персоналом і відвідувачами, ймовірно, у межах оформлення документів чи реєстрації.

04.07.2025

Новини

На запрошення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві команда ГС «Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю» долучилася до обстеження сервісних центрів на предмет фізичної та інформаційної доступності.

Але це був не звичайний аудит за інструкцією. Це була спільна робота з тими, хто щодня допомагає людям долати невидимі бар’єри у, здавалося б, доступних установах. І це була чергова точка на мапі нашої польової поїздки — тривалої, складної, але необхідної.

Ми не просто перевіряли пандуси чи дверні отвори. Ми були присутні — фізично й ментально — там, де безбар’єрність визначає не комфорт, а виживання. У Києві наша команда розпочала обстеження сервісних центрів одразу після ночі масованого обстрілу. Раніше — були Харків, де ракета влучила в будинок наших друзів. Під Дніпром — стали свідками трагедії на залізниці.

Але робота не зупиняється. Бо безбар’єрність — це не пункт у проєкті. Це про життя. І якщо людина на кріслі колісному не може потрапити до укриття — це вже не питання доступності. Це питання права на безпеку.

Наша команда не лише фіксує проблеми. Ми слухаємо. Аналізуємо. Шукаємо реальні рішення. Ми говоримо мовою архітектури, людяності та відповідальності. Щоб простір був справді зручним — для всіх.

Щиро дякуємо Головному управлінню ПФУ в Києві за відкритість до змін і щире бажання бути частиною практичної трансформації. Рекомендації вже готуються. Попереду — нові міста, нові локації, нові виклики. І нові спільні дії.

Бо безбар’єрність — це не виняток. Це нова норма. І ми тримаємо цей курс. Навіть тоді, коли земля здригається під ногами.

Читати у Facebook

Новини і події

Всі публікації