Толока «Дбаємо про нашу громаду разом»
22.08.2022
Новини
Переміщена зі сходу України організація з підтримки людей з інвалідністю організувала толоки на Львівщині
Луганська асоціація організацій людей з інвалідністю, яка донедавна працювала на сході України, але через війну та загострення бойових дій була вимушена переїхати, запустила кампанію з прибирання сміття на вулицях двох громад Львівщини. З початку повномасштабного вторгнення ці громади – Комарнівська та Великолюбінська – прихистили понад 1 200 внутрішньо переміщених осіб з поруйнованих війною областей.
В обох громадах до толок, які було організовано за підтримки Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні та Європейського Союзу, долучилося понад 200 активістів.
Керівник відділу співпраці Представництва ЄС в Україні Фредерік Куне зазначив, що такі заходи допомагають ВПО швидше інтегруватися в нове середовище та підсилюють соціальну згуртованість всередині громад, водночас сприяючи розвитку суспільно корисних ініціатив.
«Через війну багато українців були змушені залишити свої домівки, рятуючись від небезпеки, й ми можемо тільки уявити, як важко було прийняти таке рішення, – зазначив пан Куне. – Ми радо вітаємо такі заходи, які окрім єднання, також допомагають робити громади чистішими та піклуватися про стан навколишнього середовища у ці вельми нелегкі часи».
Виконувачка обов’язків Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані відзначила виняткову активність українців, які, незважаючи на війну, готові пліч-о-пліч із місцевою владою, громадянським суспільством та ВПО працювати разом, аби захистити навколишнє середовища в громадах, де вони проживають.
«Війна в Україні продовжує руйнувати життя мільйонів людей, змушуючи їх залишати свої домівки, проте жодна зброя не здатна знищити прагнення українців єднатися заради позитивних змін у приймаючих громадах, – сказала пані Фоуані. – Ці толоки дійсно дуже надихають. Ми в ПРООН разом із нашими європейськими партнерами готові розвивати такі ініціативи, які окрім того, що приносять користь навколишньому середовищу, також підсилюють єднання між ВПО та жителями приймаючих громад».
Для довідки
Толоки організовано за сприяння ПРООН за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах Програми ПРООН із підвищення стійкості та відновлення України.
Програму ПРООН із підвищення стійкості та відновлення України започатковано для підтримки Уряду України в ефективнішому реагуванні на надзвичайні ситуації, безперебійному наданні публічних послуг населенню та забезпеченню злагодженої роботи економіки країни. Програма підтримує ініціативи, що з’являються завдяки надихаючій винахідливості українців, яку вони вже неодноразово демонстрували, а ми в свою чергу продовжуємо працювати з інституціями та представниками громадянського суспільства заради зміцнення соціальних зв’язків, дотримання прав людини, забезпечення інклюзивності, захисту та розширення можливостей для всіх без винятку людей.
Новини і події
Всі публікаціїСтатті

Безбар’єрні пляжі: від винятку до стандарту?
До літа ще далеко, але українці вже планують відпочинок. І цього року є гарна новина: у Гідропарку в Києві облаштують перший повністю безбар’єрний пляж — з інфраструктурою, що дозволить маломобільним людям відпочивати на рівних умовах з усіма. Це важливий крок. Але поки що — радше виняток, ніж правило. За даними попередніх сезонів, в Україні офіційно працювало близько 168 пляжів у 15 регіонах — із санітарними перевірками та дозволеним доступом до води. Втім, повноцінно безбар’єрна інфраструктура на них — рідкість. Окремі ініціативи вже реалізовані, зокрема на пляжах Одеса, але системного підходу по країні поки що немає. Загальна картина безбар’єрності в Україні також показова: лише близько 22% об’єктів публічного простору можна назвати повністю доступними. Решта — частково адаптовані або залишаються бар’єрними. І пляжі — частина цієї туристичної та рекреаційної інфраструктури. Попри національну стратегію безбар’єрності до 2030 року та зусилля держави й громадського сектору, доступний відпочинок лише формується як новий стандарт. Безбар’єрний пляж — це не лише пандус до води. Це: доступні санвузли й роздягальні; безпечні настили до урізу води; спеціальні крісла для купання; зручна навігація; персонал, який розуміє потреби різних людей. Море, річка чи озеро — мають бути простором для всіх. Чекаємо літа, щоб перевірити, чи стане безбар’єрний відпочинок не винятком, а новою нормою.
13.02.2026
Читати далі
Статті

Підтримуємо законопроєкт про розумне пристосування
У Верховній Раді України зареєстровано важливий законопроєкт, який удосконалює механізм розумного пристосування для людей з інвалідністю — зокрема у сфері праці та повсякденного життя. Йдеться не про формальність, а про реальні зміни, які дозволять кожній людині — незалежно від фізичних можливостей — брати повноцінну участь у професійному, соціальному та громадському житті. Що таке розумне пристосування? Це конкретні, практичні рішення, які забезпечують рівні умови участі: адаптація робочого місця; гнучкий графік або формат роботи; доступні послуги та сервіси; використання допоміжних технологій. Це не «особливі умови», а необхідні кроки, щоб право на працю, освіту та активне життя було реальним, а не декларативним. Сьогодні держава вже визначила принципи розумного пристосування та універсального дизайну як частину політики доступності в усіх сферах — від архітектури до цифрових сервісів. Підтримка законодавчих змін, ініційованих спільнотою «Ліги сильних», — це можливість зробити так, щоб ці принципи почали працювати на практиці. ЛАООІ приєднується до колег і закликає народних депутатів підтримати законопроєкт. Бо безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти. Це про рівні можливості для кожної людини в Україні: у праці, освіті, громадському житті та щоденних справах. Разом — за рівність прав, гідність і справжню інклюзію.
12.02.2026
Читати далі
Новини

Тернопіль запроваджує уповноважених з безбар’єрності
Тернопіль став першим містом в Україні, яке впроваджує інститут уповноважених з питань безбар’єрності у комунальних закладах громади. Це не символічне рішення — це системний крок до того, щоб доступність стала нормою, а не винятком. Хто такі уповноважені з безбар’єрності? Це фахівці, які: помічають бар’єри там, де інші їх не бачать; чують потреби людей з різними можливостями; шукають рішення одразу, а не відкладають «на потім». Що входить до їхніх завдань: аналіз доступності приміщень, входів і маршрутів; адаптація сервісів та інформації; координація дій між структурними підрозділами; оперативне реагування на звернення мешканців; впровадження практичних змін, а не формальних звітів. Важливо, що ця ініціатива з’явилася не випадково. Представники Тернополя вивчали європейський досвід під час міжнародної навчальної програми — зокрема модель, яка працює у Відні. Тепер цей підхід адаптують до українських реалій. Такий формат роботи змінює не лише простір, а й управлінську культуру. Безбар’єрність стає не «окремим проєктом», а частиною щоденного управління громадою. Тернопіль задає тренд. І важливо, щоб інші громади України не чекали, а діяли вже сьогодні — створюючи системні механізми відповідальності за доступність. Бо безбар’єрність починається там, де з’являється конкретна відповідальна людина.
11.02.2026
Читати далі




