Фінал 2022 року, підбиття підсумків
24.12.2022
Новини
Фінал року - це чудовий привід підбивати підсумки.
2022-й був дійсно складним та важким. Проте він не став роком зневіри, а, навпаки, дав нові поштовхи та стимули.
Разом з буремним 2022 роком, який кардинально змінив життя мільйонів українців, змусив нас знову покидати свої домівки та отримувати довідки ВПО фінішує і наша робота з оцінки і покращення доступності місць компактного проживання внутрішньо переміщених осіб у Дніпропетровській області для вразливих категорій населення, зокрема людей з інвалідністю, який реалізується за сприяння ПРООН (UNDP Ukraine / ПРООН в Україні) у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Протягом періоду реалізації поставлених задач та цілей командою ГС «ЛАООІ» обстежено умови проживання мешканців 32 місць компактного проживання та проведено опитування понад тисячі осіб.
Ефективні спільні дії нашої команди, представників місцевої влади, місцевих громадських активістів, волонтерів, представників бізнесу, групи фахівців, що проводила соціологічне дослідження активно сприяли реалізації проєкту.
Ми вивчали стан шелтерів, які прихистили тисячі вимушених переселенців, фіксували проблеми, які потребують першочергового вирішення, ділились своїм баченням поліпшенням умов проживання ВПО, зокрема, з числа людей з інвалідністю, визначали їх потреби.
Після моніторингових візитів, які тривали декілька тижнів, ми підбивали підсумки та формували перелік потреб МКП. Наразі ми можемо говорити про те що вже напередодні Нового року комунальні установи громад та громадських організацій отримають обладнання – спеціальні ліжка, меблі, засоби технічної та побутової реабілітації, холодильне обладнання, що має значно покращити умови проживання ВПО в МКП. В подальшому це обладнання буде використовуватись і для місцевого населення-отримувачів публічних соціальних та реабілітаційних послуг.
Цільові групи, на які було направлено реалізацію проєкту – особи з інвалідністю, люди поважного віку та інші особи з числа ВПО, які опинились в складних життєвих обставинах. Потенційних отримувачів допомоги було обрано як за результатами візитів робочої групи з числа представників ГС «ЛАООІ» та результатів соціологічного дослідження так і з врахуванням того аспекту, наскільки тривалий досвід у роботі з людьми поважного віку та особами з інвалідністю мають досліджені комунальні установи або громадські організації.
Варто зазначити, що тимчасові прихистки для переселенців, які розташовані в орендованих приміщеннях на підставі усних або інших домовленостей не розглядались у зв'язку з відсутністю правових підстав для передачі матеріальних цінностей таким організаціям.
Микола Надулічний
Новини і події
Всі публікаціїСтатті

Безбар’єрні пляжі: від винятку до стандарту?
До літа ще далеко, але українці вже планують відпочинок. І цього року є гарна новина: у Гідропарку в Києві облаштують перший повністю безбар’єрний пляж — з інфраструктурою, що дозволить маломобільним людям відпочивати на рівних умовах з усіма. Це важливий крок. Але поки що — радше виняток, ніж правило. За даними попередніх сезонів, в Україні офіційно працювало близько 168 пляжів у 15 регіонах — із санітарними перевірками та дозволеним доступом до води. Втім, повноцінно безбар’єрна інфраструктура на них — рідкість. Окремі ініціативи вже реалізовані, зокрема на пляжах Одеса, але системного підходу по країні поки що немає. Загальна картина безбар’єрності в Україні також показова: лише близько 22% об’єктів публічного простору можна назвати повністю доступними. Решта — частково адаптовані або залишаються бар’єрними. І пляжі — частина цієї туристичної та рекреаційної інфраструктури. Попри національну стратегію безбар’єрності до 2030 року та зусилля держави й громадського сектору, доступний відпочинок лише формується як новий стандарт. Безбар’єрний пляж — це не лише пандус до води. Це: доступні санвузли й роздягальні; безпечні настили до урізу води; спеціальні крісла для купання; зручна навігація; персонал, який розуміє потреби різних людей. Море, річка чи озеро — мають бути простором для всіх. Чекаємо літа, щоб перевірити, чи стане безбар’єрний відпочинок не винятком, а новою нормою.
13.02.2026
Читати далі
Статті

Підтримуємо законопроєкт про розумне пристосування
У Верховній Раді України зареєстровано важливий законопроєкт, який удосконалює механізм розумного пристосування для людей з інвалідністю — зокрема у сфері праці та повсякденного життя. Йдеться не про формальність, а про реальні зміни, які дозволять кожній людині — незалежно від фізичних можливостей — брати повноцінну участь у професійному, соціальному та громадському житті. Що таке розумне пристосування? Це конкретні, практичні рішення, які забезпечують рівні умови участі: адаптація робочого місця; гнучкий графік або формат роботи; доступні послуги та сервіси; використання допоміжних технологій. Це не «особливі умови», а необхідні кроки, щоб право на працю, освіту та активне життя було реальним, а не декларативним. Сьогодні держава вже визначила принципи розумного пристосування та універсального дизайну як частину політики доступності в усіх сферах — від архітектури до цифрових сервісів. Підтримка законодавчих змін, ініційованих спільнотою «Ліги сильних», — це можливість зробити так, щоб ці принципи почали працювати на практиці. ЛАООІ приєднується до колег і закликає народних депутатів підтримати законопроєкт. Бо безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти. Це про рівні можливості для кожної людини в Україні: у праці, освіті, громадському житті та щоденних справах. Разом — за рівність прав, гідність і справжню інклюзію.
12.02.2026
Читати далі
Новини

Тернопіль запроваджує уповноважених з безбар’єрності
Тернопіль став першим містом в Україні, яке впроваджує інститут уповноважених з питань безбар’єрності у комунальних закладах громади. Це не символічне рішення — це системний крок до того, щоб доступність стала нормою, а не винятком. Хто такі уповноважені з безбар’єрності? Це фахівці, які: помічають бар’єри там, де інші їх не бачать; чують потреби людей з різними можливостями; шукають рішення одразу, а не відкладають «на потім». Що входить до їхніх завдань: аналіз доступності приміщень, входів і маршрутів; адаптація сервісів та інформації; координація дій між структурними підрозділами; оперативне реагування на звернення мешканців; впровадження практичних змін, а не формальних звітів. Важливо, що ця ініціатива з’явилася не випадково. Представники Тернополя вивчали європейський досвід під час міжнародної навчальної програми — зокрема модель, яка працює у Відні. Тепер цей підхід адаптують до українських реалій. Такий формат роботи змінює не лише простір, а й управлінську культуру. Безбар’єрність стає не «окремим проєктом», а частиною щоденного управління громадою. Тернопіль задає тренд. І важливо, щоб інші громади України не чекали, а діяли вже сьогодні — створюючи системні механізми відповідальності за доступність. Бо безбар’єрність починається там, де з’являється конкретна відповідальна людина.
11.02.2026
Читати далі




