Ісландський проєкт Ramp Up: партнерство задля безбар’єрної України
13.10.2025
Статті
У Львові відбулася зустріч, присвячена реалізації ісландського проєкту Ramp Up, у межах якого в Україні, зокрема на Львівщині, планують облаштувати понад тисячу пандусів. Сто з них з’являться безпосередньо у Львові, де вже завершено будівництво перших десяти пандусів до громадських об’єктів на вулиці Січових Стрільців.
Проєкт має на меті створення доступного середовища для людей з інвалідністю, ветеранів війни та всіх маломобільних груп населення.
Участь у зустрічі взяв Микола Надулічний, голова ГС «Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю», який наголосив на важливості міжнародного партнерства для реального покращення безбар’єрності в українських громадах:
«Ісландський досвід у створенні інклюзивного простору є надзвичайно цінним для України. Спільно з нашими партнерами ми прагнемо не лише будувати пандуси, а формувати культуру доступності — коли кожна людина може вільно пересуватися, навчатися, працювати й жити гідно».
Зустріч відбулася за участі в.о. голови Львівської обласної ради Юрія Холода, заступниці Надзвичайного та Повноважного Посла Ісландії в Польщі та Україні Райнгайдур Колсо, а також засновника проєкту Ramp Up Гаральдура Торлейфссона.
Юрій Холод підкреслив, що розвиток інклюзивного середовища є одним із пріоритетів обласної влади та запропонував розпочати реалізацію регіонального етапу проєкту з Новояворівська, де вже готуються перші пропозиції щодо об’єктів, які потребують облаштування пандусів.
Засновник ініціативи Гаральдур Торлейфссон зазначив, що фонд Ramp Up має успішний досвід у впровадженні подібних проєктів у різних країнах світу, а вартість одного пандуса в Україні становить близько тисячі євро.
«Ми хочемо, щоб Україна стала прикладом доступності. Починаємо зі Львова, але мета — розширити проєкт на інші регіони», — підкреслив він.
Райнгайдур Колсо наголосила, що уряд Ісландії підтримує ініціативу, особливо враховуючи актуальні потреби громад у малих населених пунктах.
Участь у заході також взяли депутати Львівської обласної ради, представники Львівської ОВА та громадського сектору.
Співпраця між Ісландією та українськими організаціями, зокрема ГС «Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю», — це приклад того, як міжнародна солідарність може змінювати щоденне життя людей, роблячи його доступним, безпечним і гідним.
Новини і події
Всі публікаціїСтатті
Безбар’єрні пляжі: від винятку до стандарту?
До літа ще далеко, але українці вже планують відпочинок. І цього року є гарна новина: у Гідропарку в Києві облаштують перший повністю безбар’єрний пляж — з інфраструктурою, що дозволить маломобільним людям відпочивати на рівних умовах з усіма. Це важливий крок. Але поки що — радше виняток, ніж правило. За даними попередніх сезонів, в Україні офіційно працювало близько 168 пляжів у 15 регіонах — із санітарними перевірками та дозволеним доступом до води. Втім, повноцінно безбар’єрна інфраструктура на них — рідкість. Окремі ініціативи вже реалізовані, зокрема на пляжах Одеса, але системного підходу по країні поки що немає. Загальна картина безбар’єрності в Україні також показова: лише близько 22% об’єктів публічного простору можна назвати повністю доступними. Решта — частково адаптовані або залишаються бар’єрними. І пляжі — частина цієї туристичної та рекреаційної інфраструктури. Попри національну стратегію безбар’єрності до 2030 року та зусилля держави й громадського сектору, доступний відпочинок лише формується як новий стандарт. Безбар’єрний пляж — це не лише пандус до води. Це: доступні санвузли й роздягальні; безпечні настили до урізу води; спеціальні крісла для купання; зручна навігація; персонал, який розуміє потреби різних людей. Море, річка чи озеро — мають бути простором для всіх. Чекаємо літа, щоб перевірити, чи стане безбар’єрний відпочинок не винятком, а новою нормою.
13.02.2026
Читати далі
Статті
Підтримуємо законопроєкт про розумне пристосування
У Верховній Раді України зареєстровано важливий законопроєкт, який удосконалює механізм розумного пристосування для людей з інвалідністю — зокрема у сфері праці та повсякденного життя. Йдеться не про формальність, а про реальні зміни, які дозволять кожній людині — незалежно від фізичних можливостей — брати повноцінну участь у професійному, соціальному та громадському житті. Що таке розумне пристосування? Це конкретні, практичні рішення, які забезпечують рівні умови участі: адаптація робочого місця; гнучкий графік або формат роботи; доступні послуги та сервіси; використання допоміжних технологій. Це не «особливі умови», а необхідні кроки, щоб право на працю, освіту та активне життя було реальним, а не декларативним. Сьогодні держава вже визначила принципи розумного пристосування та універсального дизайну як частину політики доступності в усіх сферах — від архітектури до цифрових сервісів. Підтримка законодавчих змін, ініційованих спільнотою «Ліги сильних», — це можливість зробити так, щоб ці принципи почали працювати на практиці. ЛАООІ приєднується до колег і закликає народних депутатів підтримати законопроєкт. Бо безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти. Це про рівні можливості для кожної людини в Україні: у праці, освіті, громадському житті та щоденних справах. Разом — за рівність прав, гідність і справжню інклюзію.
12.02.2026
Читати далі
Новини
Тернопіль запроваджує уповноважених з безбар’єрності
Тернопіль став першим містом в Україні, яке впроваджує інститут уповноважених з питань безбар’єрності у комунальних закладах громади. Це не символічне рішення — це системний крок до того, щоб доступність стала нормою, а не винятком. Хто такі уповноважені з безбар’єрності? Це фахівці, які: помічають бар’єри там, де інші їх не бачать; чують потреби людей з різними можливостями; шукають рішення одразу, а не відкладають «на потім». Що входить до їхніх завдань: аналіз доступності приміщень, входів і маршрутів; адаптація сервісів та інформації; координація дій між структурними підрозділами; оперативне реагування на звернення мешканців; впровадження практичних змін, а не формальних звітів. Важливо, що ця ініціатива з’явилася не випадково. Представники Тернополя вивчали європейський досвід під час міжнародної навчальної програми — зокрема модель, яка працює у Відні. Тепер цей підхід адаптують до українських реалій. Такий формат роботи змінює не лише простір, а й управлінську культуру. Безбар’єрність стає не «окремим проєктом», а частиною щоденного управління громадою. Тернопіль задає тренд. І важливо, щоб інші громади України не чекали, а діяли вже сьогодні — створюючи системні механізми відповідальності за доступність. Бо безбар’єрність починається там, де з’являється конкретна відповідальна людина.
11.02.2026
Читати далі