Презентовано інноваційні флагманські ініціативи з реабілітації для постраждалих внаслідок війни
27.11.2023
Події
Презентовано інноваційні флагманські ініціативи з реабілітації для постраждалих внаслідок війни
У столиці відбулась Всеукраїнська конференція з питань розвитку реабілітації в Україні, на якій презентували дві флагманські ініціативи в системі реабілітаційних послуг. До заходу долучилась команда нашої Спілки, яка реалізувала проєкт «Розвиток потенціалу пілотних закладів охорони здоров’я щодо надання реабілітаційних послуг ветеранам війни та членам їх сімей».
На конференції представили передові дослідження системи реабілітаційних послуг для людей, які отримали травму чи інвалідність внаслідок війни. Дослідження містять результати національного опитування, фокус-групових дискусій, а також інтерв’ю з людьми, які проходять реабілітацію.
Одним з основних завдань конференції стало обговорення сучасного стану системи реабілітації в Україні, викликів, які постають перед системою реабілітації, та презентацією досягнутих успіхів. Також під час конференції окреслено ключові напрями розвитку сфери реабілітації на найближчі роки та представлено передові дослідження системи реабілітаційних послуг для людей, які отримали травму чи інвалідність внаслідок війни. Дослідження містять результати національного опитування, фокус-групових дискусій, інтерв’ю з людьми, які проходять реабілітацію.
До проведення національного опитування долучилась команда соціологів ГС «ЛАООІ», якими протягом декількох місяців проводилось комплексне дослідження потреб та проблем з надання послуг із реабілітації в шести закладах охорони здоров’я, включених до системи надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах, які географічно перебувають у трьох областях України: Львівській, Дніпропетровській та Сумській. Дослідження було спрямовано на аналіз проблем і виявлення потреб закладів охорони здоров'я, що надають послуги з реабілітації особам, які отримали травми та порушення внаслідок війни. Його основною метою стало визначення чинного рівня спроможності цих закладів надавати якісні послуги з реабілітації, ідентифікація можливостей для розвитку їхнього потенціалу з урахуванням внутрішніх та зовнішніх обмежень, а також виявлення ключових проблем, з якими стикаються особи, що потребують реабілітації.
Окремі аспекти дослідження включено до загальної Презентації, представленої на заході.
Проєкт «Розвиток потенціалу пілотних закладів охорони здоров’я щодо надання реабілітаційних послуг ветеранам війни та членам їх сімей» реалізує ГС «Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю» за сприяння ПРООН у межах проєкту «Підтримка реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною» за фінансової підтримки урядів Республіки Корея та Німеччини.
Новини і події
Всі публікаціїСтатті

Безбар’єрні пляжі: від винятку до стандарту?
До літа ще далеко, але українці вже планують відпочинок. І цього року є гарна новина: у Гідропарку в Києві облаштують перший повністю безбар’єрний пляж — з інфраструктурою, що дозволить маломобільним людям відпочивати на рівних умовах з усіма. Це важливий крок. Але поки що — радше виняток, ніж правило. За даними попередніх сезонів, в Україні офіційно працювало близько 168 пляжів у 15 регіонах — із санітарними перевірками та дозволеним доступом до води. Втім, повноцінно безбар’єрна інфраструктура на них — рідкість. Окремі ініціативи вже реалізовані, зокрема на пляжах Одеса, але системного підходу по країні поки що немає. Загальна картина безбар’єрності в Україні також показова: лише близько 22% об’єктів публічного простору можна назвати повністю доступними. Решта — частково адаптовані або залишаються бар’єрними. І пляжі — частина цієї туристичної та рекреаційної інфраструктури. Попри національну стратегію безбар’єрності до 2030 року та зусилля держави й громадського сектору, доступний відпочинок лише формується як новий стандарт. Безбар’єрний пляж — це не лише пандус до води. Це: доступні санвузли й роздягальні; безпечні настили до урізу води; спеціальні крісла для купання; зручна навігація; персонал, який розуміє потреби різних людей. Море, річка чи озеро — мають бути простором для всіх. Чекаємо літа, щоб перевірити, чи стане безбар’єрний відпочинок не винятком, а новою нормою.
13.02.2026
Читати далі
Статті

Підтримуємо законопроєкт про розумне пристосування
У Верховній Раді України зареєстровано важливий законопроєкт, який удосконалює механізм розумного пристосування для людей з інвалідністю — зокрема у сфері праці та повсякденного життя. Йдеться не про формальність, а про реальні зміни, які дозволять кожній людині — незалежно від фізичних можливостей — брати повноцінну участь у професійному, соціальному та громадському житті. Що таке розумне пристосування? Це конкретні, практичні рішення, які забезпечують рівні умови участі: адаптація робочого місця; гнучкий графік або формат роботи; доступні послуги та сервіси; використання допоміжних технологій. Це не «особливі умови», а необхідні кроки, щоб право на працю, освіту та активне життя було реальним, а не декларативним. Сьогодні держава вже визначила принципи розумного пристосування та універсального дизайну як частину політики доступності в усіх сферах — від архітектури до цифрових сервісів. Підтримка законодавчих змін, ініційованих спільнотою «Ліги сильних», — це можливість зробити так, щоб ці принципи почали працювати на практиці. ЛАООІ приєднується до колег і закликає народних депутатів підтримати законопроєкт. Бо безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти. Це про рівні можливості для кожної людини в Україні: у праці, освіті, громадському житті та щоденних справах. Разом — за рівність прав, гідність і справжню інклюзію.
12.02.2026
Читати далі
Новини

Тернопіль запроваджує уповноважених з безбар’єрності
Тернопіль став першим містом в Україні, яке впроваджує інститут уповноважених з питань безбар’єрності у комунальних закладах громади. Це не символічне рішення — це системний крок до того, щоб доступність стала нормою, а не винятком. Хто такі уповноважені з безбар’єрності? Це фахівці, які: помічають бар’єри там, де інші їх не бачать; чують потреби людей з різними можливостями; шукають рішення одразу, а не відкладають «на потім». Що входить до їхніх завдань: аналіз доступності приміщень, входів і маршрутів; адаптація сервісів та інформації; координація дій між структурними підрозділами; оперативне реагування на звернення мешканців; впровадження практичних змін, а не формальних звітів. Важливо, що ця ініціатива з’явилася не випадково. Представники Тернополя вивчали європейський досвід під час міжнародної навчальної програми — зокрема модель, яка працює у Відні. Тепер цей підхід адаптують до українських реалій. Такий формат роботи змінює не лише простір, а й управлінську культуру. Безбар’єрність стає не «окремим проєктом», а частиною щоденного управління громадою. Тернопіль задає тренд. І важливо, щоб інші громади України не чекали, а діяли вже сьогодні — створюючи системні механізми відповідальності за доступність. Бо безбар’єрність починається там, де з’являється конкретна відповідальна людина.
11.02.2026
Читати далі



