Львівщина без бар’єрів: коли громадськість і влада говорять в унісо
14.05.2025
Статті
Львів - місто з унікальним обличчям, історією та ритмом життя. Воно відкрито до змін і вже сьогодні робить реальні кроки до створення без бар’єрного середовища. Саме тут ми змогли знову відчути, наскільки важливою залишається наша першочергова місія - створення інклюзивного простору, доступного для всіх. Простору, який створений з урахуванням потреб людей з різними рівнями мобільності та особливостями сприйняття навколишнього світу.
Ми - команда однодумців з Луганщини. Кожен та кожна з нас були змушені покинути свій дім через війну. Для більшості - це вже друге переміщення. Але ми не втратили ні своєї експертизи, ні мотивації працювати для суспільного блага. Сьогодні ми ділимося своїм досвідом там, де нас прихистили. І для нас особливо важливо, щоб наша робота приносила користь громадам, які відкрили свої двері для переселених людей, підтримали й дали можливість продовжувати свою справу.
Для нашої команди було критично важливим знову повернутися до знайомої та важливої теми - проведення моніторингу та оцінки доступності фізичного середовища та послуг для людей з інвалідністю. Львівська обласна рада, стала ключовим партнером у цьому процесі. Завдяки їх відкритості та готовності до співпраці, ми розпочали обстеження низки об’єктів: медичних установ, адміністративних будівель, культурних просторів, зокрема Львівської філармонії.
Особливо цінуємо співпрацю з керівництвом та працівниками Львівської обласної ради , за відкритість, за готовність слухати та чути, за прагнення позитивних змін. За те, що вони спроможні визнати наявність бар’єрів і мають сміливість працювати над їх усуненням. Коли влада не лише декларує, а діє разом із громадськістю - це справді надихає. Ми вдячні за партнерство, прийняття і довіру.
Важливо підкреслити, що це не просто моніторинг заради процесу. Усі партнери поділяють спільне бачення: ми не зупиняємось на фіксації проблем, а будемо спільно шукаємо шляхи вирішення. Разом ми готові акумулювати ресурси, залучати підтримку й робити конкретні кроки до змін, які справді відчують люди.
До нашої команди приєдналася Софія Брем - архітекторка, спеціалістка з фізичної доступності Big City Lab, головна архітекторка та розробниця «Альбому безбар’єрних рішень». Її професійне бачення, тонке відчуття простору та глибоке розуміння принципів інклюзивного дизайну стали безцінним внеском у нашу спільну роботу. Щиро вдячні Софії за фаховість, щирість і спільні цінності, які об’єднують нас у прагненні до доступного середовища.
Особливо цінною стала участь в здійсненні моніторингу наших друзів - захисників, які нині проходять реабілітацію після поранень. Хлопці стали важливими партнерами в цій роботі. І хоча вони не є технічними експертами, їхній досвід щоденного користування публічним простором після ампутацій відкриває надзвичайно важливу перспективу. Їхні спостереження, поради та зауваження - щирі, точні, життєві - допомагають нам краще зрозуміти, де насправді виникають бар’єри. Їхня участь - це не про теоретичні стандарти, а про реальність, яку необхідно враховувати.
До команди долучилися також представники львівських осередків УТОС та УТОГ - організацій, що багато років працюють над захистом прав людей. Їхня експертна думка дозволяє оцінювати доступність комплексно - з урахуванням сенсорних бар’єрів, які часто залишаються невидимими для більшості.
Ми віримо, що разом зможемо зробити Львівщину справді доступною - не лише у фізичному вимірі, а й у сенсі можливостей, культури та бачення інклюзивного майбутнього.
Новини і події
Всі публікаціїСтатті

Безбар’єрні пляжі: від винятку до стандарту?
До літа ще далеко, але українці вже планують відпочинок. І цього року є гарна новина: у Гідропарку в Києві облаштують перший повністю безбар’єрний пляж — з інфраструктурою, що дозволить маломобільним людям відпочивати на рівних умовах з усіма. Це важливий крок. Але поки що — радше виняток, ніж правило. За даними попередніх сезонів, в Україні офіційно працювало близько 168 пляжів у 15 регіонах — із санітарними перевірками та дозволеним доступом до води. Втім, повноцінно безбар’єрна інфраструктура на них — рідкість. Окремі ініціативи вже реалізовані, зокрема на пляжах Одеса, але системного підходу по країні поки що немає. Загальна картина безбар’єрності в Україні також показова: лише близько 22% об’єктів публічного простору можна назвати повністю доступними. Решта — частково адаптовані або залишаються бар’єрними. І пляжі — частина цієї туристичної та рекреаційної інфраструктури. Попри національну стратегію безбар’єрності до 2030 року та зусилля держави й громадського сектору, доступний відпочинок лише формується як новий стандарт. Безбар’єрний пляж — це не лише пандус до води. Це: доступні санвузли й роздягальні; безпечні настили до урізу води; спеціальні крісла для купання; зручна навігація; персонал, який розуміє потреби різних людей. Море, річка чи озеро — мають бути простором для всіх. Чекаємо літа, щоб перевірити, чи стане безбар’єрний відпочинок не винятком, а новою нормою.
13.02.2026
Читати далі
Статті

Підтримуємо законопроєкт про розумне пристосування
У Верховній Раді України зареєстровано важливий законопроєкт, який удосконалює механізм розумного пристосування для людей з інвалідністю — зокрема у сфері праці та повсякденного життя. Йдеться не про формальність, а про реальні зміни, які дозволять кожній людині — незалежно від фізичних можливостей — брати повноцінну участь у професійному, соціальному та громадському житті. Що таке розумне пристосування? Це конкретні, практичні рішення, які забезпечують рівні умови участі: адаптація робочого місця; гнучкий графік або формат роботи; доступні послуги та сервіси; використання допоміжних технологій. Це не «особливі умови», а необхідні кроки, щоб право на працю, освіту та активне життя було реальним, а не декларативним. Сьогодні держава вже визначила принципи розумного пристосування та універсального дизайну як частину політики доступності в усіх сферах — від архітектури до цифрових сервісів. Підтримка законодавчих змін, ініційованих спільнотою «Ліги сильних», — це можливість зробити так, щоб ці принципи почали працювати на практиці. ЛАООІ приєднується до колег і закликає народних депутатів підтримати законопроєкт. Бо безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти. Це про рівні можливості для кожної людини в Україні: у праці, освіті, громадському житті та щоденних справах. Разом — за рівність прав, гідність і справжню інклюзію.
12.02.2026
Читати далі
Новини

Тернопіль запроваджує уповноважених з безбар’єрності
Тернопіль став першим містом в Україні, яке впроваджує інститут уповноважених з питань безбар’єрності у комунальних закладах громади. Це не символічне рішення — це системний крок до того, щоб доступність стала нормою, а не винятком. Хто такі уповноважені з безбар’єрності? Це фахівці, які: помічають бар’єри там, де інші їх не бачать; чують потреби людей з різними можливостями; шукають рішення одразу, а не відкладають «на потім». Що входить до їхніх завдань: аналіз доступності приміщень, входів і маршрутів; адаптація сервісів та інформації; координація дій між структурними підрозділами; оперативне реагування на звернення мешканців; впровадження практичних змін, а не формальних звітів. Важливо, що ця ініціатива з’явилася не випадково. Представники Тернополя вивчали європейський досвід під час міжнародної навчальної програми — зокрема модель, яка працює у Відні. Тепер цей підхід адаптують до українських реалій. Такий формат роботи змінює не лише простір, а й управлінську культуру. Безбар’єрність стає не «окремим проєктом», а частиною щоденного управління громадою. Тернопіль задає тренд. І важливо, щоб інші громади України не чекали, а діяли вже сьогодні — створюючи системні механізми відповідальності за доступність. Бо безбар’єрність починається там, де з’являється конкретна відповідальна людина.
11.02.2026
Читати далі





