Родина Семена Петровича: як вони пережили війну та повернулися до Лиману
13.08.2024
Новини
Родина Семена Петровича з Лиману, що на Донеччині багато пережила за часи війни. Як і багато співвітчизників, в 2022 році вони були вимушені переміститися з рідного міста через сильні бойові дії та тимчасову окупацію. Особливо тяжко це було зробити через те, що старенький батько пана Семена має інвалідність першої групи – він не може самостійно пересуватися та потребує постійного догляду. Виїхали вони до Полтавської області. Потрошку влаштувалися, почали налагоджувати побут, дбали про старенького, який дуже важко переніс вимушений переїзд, та мріяли про повернення до рідного Лиману.
Дякуючи ЗСУ, Лиман був звільнений восени 2022 року. Але ситуація все одно залишалась дуже небезпечною. Проте це не зупинило пана Семена. Залишивши родину на Полтавщині, чоловік повернувся до рідного міста. Серце обливалося кров’ю коли він бачив вщент зруйновані вулиці рідного Лиману. Коли автівка звернула у рідний провулок, то здається, що серце чоловіка взагалі перестало битися. Внутрішньо Семен вже був готовий побачити руїни рідного дому. Але на щастя – дім дивом вцілів. Проте, всередині чоловік побачив чисельні сліди тих, хто мешкав в їхньому будинку, коли родина шукала прихисток на чужині. Семен затіяв велике прибирання і вже скоро дім виглядав майже так, як раніше. І це могло б стати непоганим фіналом цієї історії.
Проте, абсолютно для себе несподівано, невдовзі Семен отримав від енергетичної кампанії рахунок за витрачену електроенергію. Рахунок був на непідйомну для родини суму. При цьому він був за той період, коли і сам Семен і його близькі перебували на Полтавщині. Чоловік був в розпачі. Він просто не знав, як йому діяти: чи шукати гроші, щоб погасити борг? чи сваритися? чи судитися?
На щастя, в цей період в Лиманській громаді, як і в низці інших громад Донеччини та Харківщини Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю, разом з партнерами SOLIDAR SUISSE та SOLIDAR SUISSE UKRAINE, реалізовувала проєкт "Шляхи інтеграції: гуманітарна допомога в Україні". В межах цього проєкту представники та представниці вразливих категорій могли звернутися по юридичні консультації. Юрист проєкту, вислухавши, історію пана Семена, детально проаналізував ситуацію, що склалася і допоміг чоловіку скласти необхідні документи. Дякуючи цій підтримці проблему вдалося вирішити навіть в досудовому порядку. І непід’ємний борг більше не тяготить родину пана Семена.
І це історія тільки одного домогосподарства, якому нам вдалося допомогти. А в цілому, в межах проєкту юристи проєкту вже надали майже 160 подібних консультацій. І за кожною з них, чиясь непроста історія, чиясь нелегка доля.
Зокрема, на минулому тижні наші юристи працювали в Слов’янську, де під час особистого спілкування, консультували і місцевих мешканців, і переселенців щодо актуальних та непростих питань. «Під час таких консультацій приходиться бути не тільки юристом, але й трошки психологом - бо людям вкрай потрібно, щоб їх вислухали. Я сам маю статус ВПО і чудово розумію, як багато юридичних питань постали зараз перед людьми. Я дуже радий, коли вдається допомогти людям у вирішенні їхніх проблем. Я вдячний, що є частинкою проєкту "Шляхи інтеграції: гуманітарна допомога в Україні", який робить юридичні послуги доступними для тих, хто цього найбільше потребує», - поділився своїми спостереженнями юрист проєкту.
Новини і події
Всі публікаціїНовини

Adidas дозволяє купувати один кросівок замість пари
Світ змінюється тоді, коли починають враховувати реальні потреби людей. Компанія Adidas запровадила у 22 країнах Європи можливість придбати не пару, а один кросівок — для людей з ампутаціями або особливостями кінцівок. І це не рекламний хід, а логічне та необхідне рішення. Раніше людям доводилося купувати повну пару, навіть якщо потрібен лише один кросівок, переплачуючи за зайве та пристосовуючись до системи, яка не враховувала їхніх потреб. Тепер підхід змінюється: можна придбати один кросівок за половину вартості пари у звичайних магазинах без додаткових умов Важливо, що це рішення розроблялося разом із людьми з інвалідністю, а не без урахування їхнього досвіду. Цей приклад демонструє справжню безбар’єрність: коли не створюють окремі “спеціальні” продукти а адаптують звичайні сервіси для всіх коли інклюзія проявляється у конкретних діях В Україні подібні ініціативи поки що трапляються нечасто. Проте саме такі прості рішення формують доступність, повагу та рівні можливості. Світ уже рухається в цьому напрямку — Україні також варто переходити від слів до практичних змін.
26.03.2026
Читати далі
Новини

В Україні запускають підготовку фахівців із безбар’єрності
В Україні формується нова система навчання спеціалістів у сфері безбар’єрності. До ініціативи вже приєдналися 10 провідних університетів країни, серед яких Київський національний університет будівництва і архітектури , Національний університет «Львівська політехніка» та Національний авіаційний університет . Йдеться про програми підвищення кваліфікації для архітекторів, інженерів, представників громад і органів влади. Їхня мета — навчити створювати доступний простір не формально, а на практиці. Навчання триватиме щонайменше 60 годин і включатиме: основи безбар’єрності оцінювання доступності об’єктів практичні обстеження розробку конкретних рекомендацій Після завершення учасники отримають сертифікати та зможуть професійно займатися оцінкою доступності середовища. Це важливий крок уперед. Адже безбар’єрність — це не про формальні пандуси, а про якісні рішення, що реально впливають на життя людей. Водночас ключовим залишається питання: чи матимуть ці фахівці достатні повноваження та вплив. Саме від цього залежить, чи стане безбар’єрність в Україні повсякденною нормою, а не лише декларацією.
25.03.2026
Читати далі
Статті

У Новороздільській громаді перевірили безбар’єрний маршрут
Новороздільська громада демонструє, як ідея безбар’єрності переходить у реальні дії. Минулого тижня фахівці Ради безбар’єрності Львівщини разом із експертами провели виїзне обстеження маршруту на запрошення міської ради. Це була не формальна перевірка, а практична робота безпосередньо на місці — з аналізом реальних об’єктів, простору та помилок, які ще можна виправити. До процесу долучилися представники громади, проєктанти та експерти, зокрема Микола Надулічний , а також представники Музей у темряві «Третя після опівночі» — Остап Нестеровський і Георгій Галас . Учасники разом пройшли запланованим маршрутом — від адміністративних будівель і навчальних закладів до громадських просторів. Основну увагу приділили базовим речам: доступності входів організації прилеглого простору санітарно-гігієнічним приміщенням Під час обстеження вдалося виявити не лише бар’єри, а й типові помилки, які часто виникають ще на етапі проєктування. Саме це дозволяє уникнути проблем у майбутньому. Окремо важливо, що громада вже співпрацює з бізнесом і шукає партнерства. Адже безбар’єрність — це не лише відповідальність влади, а спільна справа всіх. Новорозділь показує: зміни починаються там, де є готовність перевіряти, чути та вдосконалювати рішення. Саме так формується середовище без бар’єрів.
24.03.2026
Читати далі





