Українські ветерани створюють технології для життя після ампутації
21.03.2026
Новини
Війна змінює життя, але водночас стає поштовхом до появи рішень, які допомагають людям відновлювати незалежність.
Український ветеран і бойовий медик Гліб Бєшкарєв після служби почав розробляти адаптивні пристрої для людей з ампутаціями та травмами. Використовуючи 3D-моделювання та сучасні технології, він створює доступні рішення для повсякденного життя.
Його мотивація — власний досвід. На фронті він бачив, як навіть базові побутові дії стають складними після поранень. Саме це підштовхнуло його шукати практичні способи зробити життя людей більш зручним і самостійним.
За його словами, в Україні багато адаптивних пристроїв або відсутні, або занадто дорогі через імпорт. Водночас чимало з них можна виготовляти локально — швидше, дешевше і з урахуванням реальних потреб користувачів.
Такі ініціативи особливо важливі сьогодні, коли тисячі військових і цивільних проходять відновлення після травм. Адже після ампутації людині потрібен не лише протез — важливо, щоб і середовище, і щоденні речі були адаптовані під її потреби.
Для громадського сектору це сигнал: інклюзивне відновлення країни має включати не лише медичну реабілітацію, а й розвиток адаптивних технологій та доступного дизайну.
Підтримка таких рішень — це вклад у безбар’єрність і реальну незалежність людей, які пережили війну.
Новини і події
Всі публікаціїНовини

Adidas дозволяє купувати один кросівок замість пари
Світ змінюється тоді, коли починають враховувати реальні потреби людей. Компанія Adidas запровадила у 22 країнах Європи можливість придбати не пару, а один кросівок — для людей з ампутаціями або особливостями кінцівок. І це не рекламний хід, а логічне та необхідне рішення. Раніше людям доводилося купувати повну пару, навіть якщо потрібен лише один кросівок, переплачуючи за зайве та пристосовуючись до системи, яка не враховувала їхніх потреб. Тепер підхід змінюється: можна придбати один кросівок за половину вартості пари у звичайних магазинах без додаткових умов Важливо, що це рішення розроблялося разом із людьми з інвалідністю, а не без урахування їхнього досвіду. Цей приклад демонструє справжню безбар’єрність: коли не створюють окремі “спеціальні” продукти а адаптують звичайні сервіси для всіх коли інклюзія проявляється у конкретних діях В Україні подібні ініціативи поки що трапляються нечасто. Проте саме такі прості рішення формують доступність, повагу та рівні можливості. Світ уже рухається в цьому напрямку — Україні також варто переходити від слів до практичних змін.
26.03.2026
Читати далі
Новини

В Україні запускають підготовку фахівців із безбар’єрності
В Україні формується нова система навчання спеціалістів у сфері безбар’єрності. До ініціативи вже приєдналися 10 провідних університетів країни, серед яких Київський національний університет будівництва і архітектури , Національний університет «Львівська політехніка» та Національний авіаційний університет . Йдеться про програми підвищення кваліфікації для архітекторів, інженерів, представників громад і органів влади. Їхня мета — навчити створювати доступний простір не формально, а на практиці. Навчання триватиме щонайменше 60 годин і включатиме: основи безбар’єрності оцінювання доступності об’єктів практичні обстеження розробку конкретних рекомендацій Після завершення учасники отримають сертифікати та зможуть професійно займатися оцінкою доступності середовища. Це важливий крок уперед. Адже безбар’єрність — це не про формальні пандуси, а про якісні рішення, що реально впливають на життя людей. Водночас ключовим залишається питання: чи матимуть ці фахівці достатні повноваження та вплив. Саме від цього залежить, чи стане безбар’єрність в Україні повсякденною нормою, а не лише декларацією.
25.03.2026
Читати далі
Статті

У Новороздільській громаді перевірили безбар’єрний маршрут
Новороздільська громада демонструє, як ідея безбар’єрності переходить у реальні дії. Минулого тижня фахівці Ради безбар’єрності Львівщини разом із експертами провели виїзне обстеження маршруту на запрошення міської ради. Це була не формальна перевірка, а практична робота безпосередньо на місці — з аналізом реальних об’єктів, простору та помилок, які ще можна виправити. До процесу долучилися представники громади, проєктанти та експерти, зокрема Микола Надулічний , а також представники Музей у темряві «Третя після опівночі» — Остап Нестеровський і Георгій Галас . Учасники разом пройшли запланованим маршрутом — від адміністративних будівель і навчальних закладів до громадських просторів. Основну увагу приділили базовим речам: доступності входів організації прилеглого простору санітарно-гігієнічним приміщенням Під час обстеження вдалося виявити не лише бар’єри, а й типові помилки, які часто виникають ще на етапі проєктування. Саме це дозволяє уникнути проблем у майбутньому. Окремо важливо, що громада вже співпрацює з бізнесом і шукає партнерства. Адже безбар’єрність — це не лише відповідальність влади, а спільна справа всіх. Новорозділь показує: зміни починаються там, де є готовність перевіряти, чути та вдосконалювати рішення. Саме так формується середовище без бар’єрів.
24.03.2026
Читати далі


