Відбудова без бар’єрів: шанс створити міста для всіх

17.01.2026
Новини
Відбудова українських міст — це не лише про бетон, дороги й фасади.
Це про шанс. Про можливість уперше створити простір, у якому будуть раді всім — без винятку.
Війна оголила старі бар’єри й щодня створює нові. Вона залишає в наших містах тисячі людей із видимими та невидимими травмами.
І безбар’єрність сьогодні — не опція й не красива ідея на майбутнє.
Це питання гідності.
Це питання справедливості.
Це питання щоденного життя.
Саме тому Європейська економічна комісія ООН (UNECE) разом із проєктом «Інтегроване міське відновлення в Україні» (JGURA) за підтримки GIZ Ukraine запрошують на вебінар
«Планування з урахуванням потреб людей з інвалідністю та стійкі міста».
Це розмова про міста, які не відштовхують.
Про вулиці, якими можна рухатися — незалежно від темпу.
Про простори, де не потрібно просити дозволу на життя.
У дискусії візьмуть участь представники Міністерства розвитку громад та територій України, UNDP Ukraine, Глобального фонду інвалідності та Європейського форуму осіб з інвалідністю.
Вони говоритимуть про залучення людей з інвалідністю до ухвалення рішень, про мобільність і доступність публічних послуг — не як окремі елементи, а як основу міського життя.
Мета вебінару — посилити участь людей з інвалідністю у процесах відбудови українських міст відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю, Цілей сталого розвитку та принципу «Нікого не залишити осторонь».
📅 29 січня
⏰ 11:00–13:30
🌐 Мови: українська та англійська (синхронний переклад)
🔗 Реєстрація: *Натиснути для реєстрації*
До розмови долучаться українські політики, правозахисники, представники громадських організацій і міські планувальники — зокрема з міст-партнерів JGURA: Львова та Рівного. Вони поділяться реальними кейсами, помилками та рішеннями.
Бо відбудова — це завжди вибір.
Зробити «як було» — або створити міста, де кожен має право бути.
Новини і події
Всі публікаціїПодії

Адаптивний спорт у Львові: шлях до відновлення і спільноти
У Львові стартував важливий соціальний проєкт, який відкриває нові можливості для ветеранів, учасників бойових дій та людей з інвалідністю. Адаптивний спорт тут — не про формальні тренування, а про повернення до активного життя, відновлення та відчуття власної сили. Це більше, ніж фізична активність. Це інструмент підтримки й соціальної інтеграції, який допомагає: зміцнювати фізичне здоров’я; долати психологічні бар’єри після травм і втрат; повертатися до активної участі в житті громади; знаходити однодумців і підтримку в безпечному, дружньому середовищі. Адаптивний спорт враховує індивідуальні фізичні можливості кожної людини. Він реальний, доступний і персоналізований. Це не «універсальна програма», а інклюзивний простір, у якому можна спробувати, рухатися у власному темпі й відчути довіру до свого тіла та духу. Для ЛАООІ цінність таких ініціатив очевидна: вони формують спільноти без меж для участі; показують, що спорт і активність — це право, а не привілей; змінюють суспільне ставлення до людей з інвалідністю — від жалю до поваги та партнерства. Ми вітаємо ініціативу Львова і закликаємо громади по всій Україні розвивати програми адаптивного спорту для ветеранів, людей з інвалідністю та всіх, хто прагне руху вперед. Бо безбар’єрність — це не лише про простори й сервіси. Це про реальні життєві можливості для кожного.
30.01.2026
Читати далі
Статті

Навіщо громаді фахівець з безбар’єрності і чому без нього не працює
Реальний досвід українських громад показує: безбар’єрність не з’являється сама по собі. Вона не виникає з наказу, стратегії чи окремого пандуса. Її створюють люди — з чіткими повноваженнями, відповідальністю та доступом до ухвалення рішень. Саме тому в громадах дедалі частіше з’являється окрема посада або визначається відповідальна особа з питань безбар’єрності. І це не формальність. Не «додаткове навантаження» для секретаря чи проєктного менеджера. Це ключовий фахівець, який: координує роботу між підрозділами та виконавчою владою, щоб доступність не розпадалася на фрагменти; виявляє реальні бар’єри — фізичні, цифрові, комунікаційні — і пропонує системні рішення; формує та супроводжує план дій із безбар’єрності; допомагає організовувати послуги й заходи так, щоб у них могли брати участь усі мешканці громади. Без чітко визначеної відповідальної особи безбар’єрність швидко стає «нічиєю темою». Хтось робить пандус. Хтось додає субтитри. Але немає системи, стандарту й відповідальності за результат. Натомість громада з фахівцем з безбар’єрності отримує не імітацію змін, а реальну інклюзію: люди з інвалідністю, ветерани, маломобільні групи, батьки з дитячими візками, літні люди можуть повноцінно користуватися просторами й послугами; рішення перестають бути випадковими й починають відповідати єдиній логіці доступності; безбар’єрність стає частиною планування, а не абзацом у звіті. Ми закликаємо громади України: визначайте або створюйте в кожній громаді фахівця з безбар’єрності. Це інвестиція не лише в комфорт. Це інвестиція в рівні можливості, гідність і розвиток кожної людини, яка живе й працює у вашій громаді.
29.01.2026
Читати далі
Новини

Безбар’єрні будівлі: правила є. Але де відповідальність?
Міністерство розвитку громад та територій України затвердило Методичні рекомендації з формування безбар’єрного середовища для житлових і громадських будівель (Наказ від 20 січня 2026 року № 94). Це важливий і давно очікуваний документ. Він дає чіткі, практичні орієнтири для тих, хто планує, проєктує, будує, відновлює та утримує будівлі. У рекомендаціях безбар’єрність прописана не формально, а по суті — від входів, пандусів і ліфтів до місць загального користування та житлових приміщень. Окремий акцент зроблено на: доступності укриттів і захисних споруд; адаптації житла для людей, які користуються кріслом колісним; потребах різних груп — людей з інвалідністю, старших людей, батьків із візками, маломобільних осіб. Документ рекомендовано застосовувати: при новому будівництві; під час реконструкції та капітального ремонту; у процесі відновлення пошкоджених об’єктів; при адаптації вже існуючих будівель. Але ключове питання залишається відкритим. Хто і як контролюватиме виконання цих рекомендацій? І хто нестиме відповідальність, якщо безбар’єрність знову залишиться «для галочки»? Без чітких механізмів контролю, без участі громадськості та без відповідальності за порушення ми ризикуємо отримати ще один правильний документ — без реальних змін у просторі. ЛАООІ наполягає: безбар’єрність — це не рекомендація «за можливості». Це базова умова безпеки, гідності та рівних прав. Переглянути Наказ і Методичні рекомендації
28.01.2026
Читати далі
