Фіксувати, щоб захистити: як документують злочини проти людей з інвалідністю

23.01.2026
Статті
Під час повномасштабної війни росії проти України мільйони людей зазнали насильства, втрати домівок, примусової депортації та системних порушень прав людини. Серед них — люди з інвалідністю, чиї історії надто часто залишаються поза увагою.
Саме з цим працює українська організація Fight For Right («Боротьба за права») — одна з небагатьох, що системно документує воєнні злочини, скоєні саме проти людей з інвалідністю. Команда, заснована жінками з інвалідністю, збирає свідчення, аналізує факти порушень і наполягає на тому, щоб ці голоси стали частиною офіційних розслідувань та міжнародних звітів.
У співпраці з міжнародними партнерами Fight For Right розробили рекомендації для етичного й доступного опитування людей з інвалідністю — з урахуванням різних форм порушень, без повторної травматизації та з дотриманням гідності постраждалих.
У їхніх звітах — задокументовані злочини в інтернатних закладах під окупацією, порушення права на безпеку, свободу пересування, медичну допомогу й власність, а також факти примусових «референдумів» і нав’язування громадянства рф.
Ця робота — не лише про збереження пам’яті.
Вона про відповідальність агресора.
Про справедливість.
Про те, щоб права людей з інвалідністю не зникали навіть під час війни.
Дякуємо колегам за принципову, складну й надзвичайно важливу роботу.
Новини і події
Всі публікаціїПодії

Адаптивний спорт у Львові: шлях до відновлення і спільноти
У Львові стартував важливий соціальний проєкт, який відкриває нові можливості для ветеранів, учасників бойових дій та людей з інвалідністю. Адаптивний спорт тут — не про формальні тренування, а про повернення до активного життя, відновлення та відчуття власної сили. Це більше, ніж фізична активність. Це інструмент підтримки й соціальної інтеграції, який допомагає: зміцнювати фізичне здоров’я; долати психологічні бар’єри після травм і втрат; повертатися до активної участі в житті громади; знаходити однодумців і підтримку в безпечному, дружньому середовищі. Адаптивний спорт враховує індивідуальні фізичні можливості кожної людини. Він реальний, доступний і персоналізований. Це не «універсальна програма», а інклюзивний простір, у якому можна спробувати, рухатися у власному темпі й відчути довіру до свого тіла та духу. Для ЛАООІ цінність таких ініціатив очевидна: вони формують спільноти без меж для участі; показують, що спорт і активність — це право, а не привілей; змінюють суспільне ставлення до людей з інвалідністю — від жалю до поваги та партнерства. Ми вітаємо ініціативу Львова і закликаємо громади по всій Україні розвивати програми адаптивного спорту для ветеранів, людей з інвалідністю та всіх, хто прагне руху вперед. Бо безбар’єрність — це не лише про простори й сервіси. Це про реальні життєві можливості для кожного.
30.01.2026
Читати далі
Статті

Навіщо громаді фахівець з безбар’єрності і чому без нього не працює
Реальний досвід українських громад показує: безбар’єрність не з’являється сама по собі. Вона не виникає з наказу, стратегії чи окремого пандуса. Її створюють люди — з чіткими повноваженнями, відповідальністю та доступом до ухвалення рішень. Саме тому в громадах дедалі частіше з’являється окрема посада або визначається відповідальна особа з питань безбар’єрності. І це не формальність. Не «додаткове навантаження» для секретаря чи проєктного менеджера. Це ключовий фахівець, який: координує роботу між підрозділами та виконавчою владою, щоб доступність не розпадалася на фрагменти; виявляє реальні бар’єри — фізичні, цифрові, комунікаційні — і пропонує системні рішення; формує та супроводжує план дій із безбар’єрності; допомагає організовувати послуги й заходи так, щоб у них могли брати участь усі мешканці громади. Без чітко визначеної відповідальної особи безбар’єрність швидко стає «нічиєю темою». Хтось робить пандус. Хтось додає субтитри. Але немає системи, стандарту й відповідальності за результат. Натомість громада з фахівцем з безбар’єрності отримує не імітацію змін, а реальну інклюзію: люди з інвалідністю, ветерани, маломобільні групи, батьки з дитячими візками, літні люди можуть повноцінно користуватися просторами й послугами; рішення перестають бути випадковими й починають відповідати єдиній логіці доступності; безбар’єрність стає частиною планування, а не абзацом у звіті. Ми закликаємо громади України: визначайте або створюйте в кожній громаді фахівця з безбар’єрності. Це інвестиція не лише в комфорт. Це інвестиція в рівні можливості, гідність і розвиток кожної людини, яка живе й працює у вашій громаді.
29.01.2026
Читати далі
Новини

Безбар’єрні будівлі: правила є. Але де відповідальність?
Міністерство розвитку громад та територій України затвердило Методичні рекомендації з формування безбар’єрного середовища для житлових і громадських будівель (Наказ від 20 січня 2026 року № 94). Це важливий і давно очікуваний документ. Він дає чіткі, практичні орієнтири для тих, хто планує, проєктує, будує, відновлює та утримує будівлі. У рекомендаціях безбар’єрність прописана не формально, а по суті — від входів, пандусів і ліфтів до місць загального користування та житлових приміщень. Окремий акцент зроблено на: доступності укриттів і захисних споруд; адаптації житла для людей, які користуються кріслом колісним; потребах різних груп — людей з інвалідністю, старших людей, батьків із візками, маломобільних осіб. Документ рекомендовано застосовувати: при новому будівництві; під час реконструкції та капітального ремонту; у процесі відновлення пошкоджених об’єктів; при адаптації вже існуючих будівель. Але ключове питання залишається відкритим. Хто і як контролюватиме виконання цих рекомендацій? І хто нестиме відповідальність, якщо безбар’єрність знову залишиться «для галочки»? Без чітких механізмів контролю, без участі громадськості та без відповідальності за порушення ми ризикуємо отримати ще один правильний документ — без реальних змін у просторі. ЛАООІ наполягає: безбар’єрність — це не рекомендація «за можливості». Це базова умова безпеки, гідності та рівних прав. Переглянути Наказ і Методичні рекомендації
28.01.2026
Читати далі
