Інклюзивність у моді — не нішевість, а новий стандарт
25.01.2026
Новини
Журнал ELLE розповів про український бренд JULIYA KROS, створений сум’янкою Юлією Перекрьостовою, який уже понад 12 років послідовно впроваджує принципи безбар’єрності, універсального дизайну та соціальної відповідальності в моді.
Команда бренду переосмислює одяг не як «адаптацію», а як норму, де людина — в центрі. Їхній дизайн — це про:
- зручність у повсякденному житті: прості, функціональні й багатоваріантні моделі;
- врахування різних фізичних особливостей — для людей, які користуються протезами, кріслами колісними, мають порушення зору чи інші особливості;
- комфорт у різних положеннях тіла, без зайвих дій, з м’яких матеріалів, які не натирають і не обмежують.
Як підкреслює засновниця бренду, саме робота з реальними людьми та їхніми щоденними потребами дозволила створити дизайн, який приймає людину такою, якою вона є, а не намагається «підлаштувати» її під одяг.
Для тих, хто працює над розбудовою безбар’єрного суспільства, JULIYA KROS — це сильний приклад того, як мода може бути інструментом рівності, поваги до різноманіття та справжньої інклюзії.
Бо інклюзивність — це не окрема категорія.
Це новий стандарт.
Новини і події
Всі публікаціїПодії

Адаптивний спорт у Львові: шлях до відновлення і спільноти
У Львові стартував важливий соціальний проєкт, який відкриває нові можливості для ветеранів, учасників бойових дій та людей з інвалідністю. Адаптивний спорт тут — не про формальні тренування, а про повернення до активного життя, відновлення та відчуття власної сили. Це більше, ніж фізична активність. Це інструмент підтримки й соціальної інтеграції, який допомагає: зміцнювати фізичне здоров’я; долати психологічні бар’єри після травм і втрат; повертатися до активної участі в житті громади; знаходити однодумців і підтримку в безпечному, дружньому середовищі. Адаптивний спорт враховує індивідуальні фізичні можливості кожної людини. Він реальний, доступний і персоналізований. Це не «універсальна програма», а інклюзивний простір, у якому можна спробувати, рухатися у власному темпі й відчути довіру до свого тіла та духу. Для ЛАООІ цінність таких ініціатив очевидна: вони формують спільноти без меж для участі; показують, що спорт і активність — це право, а не привілей; змінюють суспільне ставлення до людей з інвалідністю — від жалю до поваги та партнерства. Ми вітаємо ініціативу Львова і закликаємо громади по всій Україні розвивати програми адаптивного спорту для ветеранів, людей з інвалідністю та всіх, хто прагне руху вперед. Бо безбар’єрність — це не лише про простори й сервіси. Це про реальні життєві можливості для кожного.
30.01.2026
Читати далі
Статті

Навіщо громаді фахівець з безбар’єрності і чому без нього не працює
Реальний досвід українських громад показує: безбар’єрність не з’являється сама по собі. Вона не виникає з наказу, стратегії чи окремого пандуса. Її створюють люди — з чіткими повноваженнями, відповідальністю та доступом до ухвалення рішень. Саме тому в громадах дедалі частіше з’являється окрема посада або визначається відповідальна особа з питань безбар’єрності. І це не формальність. Не «додаткове навантаження» для секретаря чи проєктного менеджера. Це ключовий фахівець, який: координує роботу між підрозділами та виконавчою владою, щоб доступність не розпадалася на фрагменти; виявляє реальні бар’єри — фізичні, цифрові, комунікаційні — і пропонує системні рішення; формує та супроводжує план дій із безбар’єрності; допомагає організовувати послуги й заходи так, щоб у них могли брати участь усі мешканці громади. Без чітко визначеної відповідальної особи безбар’єрність швидко стає «нічиєю темою». Хтось робить пандус. Хтось додає субтитри. Але немає системи, стандарту й відповідальності за результат. Натомість громада з фахівцем з безбар’єрності отримує не імітацію змін, а реальну інклюзію: люди з інвалідністю, ветерани, маломобільні групи, батьки з дитячими візками, літні люди можуть повноцінно користуватися просторами й послугами; рішення перестають бути випадковими й починають відповідати єдиній логіці доступності; безбар’єрність стає частиною планування, а не абзацом у звіті. Ми закликаємо громади України: визначайте або створюйте в кожній громаді фахівця з безбар’єрності. Це інвестиція не лише в комфорт. Це інвестиція в рівні можливості, гідність і розвиток кожної людини, яка живе й працює у вашій громаді.
29.01.2026
Читати далі
Новини

Безбар’єрні будівлі: правила є. Але де відповідальність?
Міністерство розвитку громад та територій України затвердило Методичні рекомендації з формування безбар’єрного середовища для житлових і громадських будівель (Наказ від 20 січня 2026 року № 94). Це важливий і давно очікуваний документ. Він дає чіткі, практичні орієнтири для тих, хто планує, проєктує, будує, відновлює та утримує будівлі. У рекомендаціях безбар’єрність прописана не формально, а по суті — від входів, пандусів і ліфтів до місць загального користування та житлових приміщень. Окремий акцент зроблено на: доступності укриттів і захисних споруд; адаптації житла для людей, які користуються кріслом колісним; потребах різних груп — людей з інвалідністю, старших людей, батьків із візками, маломобільних осіб. Документ рекомендовано застосовувати: при новому будівництві; під час реконструкції та капітального ремонту; у процесі відновлення пошкоджених об’єктів; при адаптації вже існуючих будівель. Але ключове питання залишається відкритим. Хто і як контролюватиме виконання цих рекомендацій? І хто нестиме відповідальність, якщо безбар’єрність знову залишиться «для галочки»? Без чітких механізмів контролю, без участі громадськості та без відповідальності за порушення ми ризикуємо отримати ще один правильний документ — без реальних змін у просторі. ЛАООІ наполягає: безбар’єрність — це не рекомендація «за можливості». Це базова умова безпеки, гідності та рівних прав. Переглянути Наказ і Методичні рекомендації
28.01.2026
Читати далі



