Паркування на місцях для людей з інвалідністю: чому це питання гідності
25.11.2025
Статті
Паркування на спеціально відведених місцях для людей з інвалідністю — тема, про яку говорять постійно. І яку постійно порушують.
Щодня ми бачимо знайому картину: є розмітка, знак, попередження, але хтось все одно ставить авто «лише на хвилинку», «бо треба швидко», «бо поруч немає місця».
За цими «хвилинами» стоїть реальність людей, які фізично не можуть пройти зайві кількадесят метрів. Для них це не зручність, а єдина можливість дістатися магазину, лікарні, аптеки чи роботи.
Це не про штрафи. Це про повагу і про відповідальність, яка починається не з поліції, а з особистої культури.
Як виховувати суспільство
• Постійно нагадувати. Зміна поведінки потребує системності.
• Фіксувати порушення: фото, відео, номерні знаки — це працює ефективно.
• Говорити з людьми напряму: спокійно, але твердо пояснювати, що це не привілей, а життєва необхідність.
• Створювати нульову толерантність: коли оточення не мовчить, «я ненадовго» зникає як явище.
• Залучати бізнес: паркінги мають реагувати, робити попередження, викликати поліцію та діяти системно.
Місце для людини з інвалідністю — це про гідність. Займаючи його без права, ти цю гідність забираєш.
Як це працює в ЄС: приклад Німеччини
• Паркуватися можуть лише ті, хто має офіційну картку-дозвіл під лобовим склом.
• Перевірки — регулярні та без попередження.
• Штрафи відчутні, а в багатьох містах авто евакуйовують одразу.
• Коротка зупинка без картки — повноцінне порушення.
• Принцип нульової толерантності: одне порушення — невідворотні наслідки.
Що потрібно Україні
• Єдина електронна система дозволів на паркування для людей з інвалідністю.
• Можливість перевіряти дозвіл через поліцію або паркувальні сервіси.
• Автоматичні штрафи та евакуація авто, як у європейській практиці.
• Збільшення частки доступних місць на всіх паркінгах ТРЦ, держустанов і муніципальних локацій.
• QR-коди для миттєвих скарг і швидкого реагування.
Поки система дозволяє безкарність, порушення залишатимуться нормою.
Паркомісце для людини з інвалідністю — це не «зручне місце».
Це право, повага та тест на людяність.
Новини і події
Всі публікаціїПодії
Друга хвиля тренінгу «Безбар’єрність у дії: інклюзія, захист, стійкість»
У Дніпрі стартував другий потік тренінгу «Безбар’єрність у дії: інклюзія, захист, стійкість», організований для фахівців соціальної, освітньої, медичної сфер та представників громадських організацій. Метою навчання є підвищення компетентностей у сфері доступності, інклюзії та створення безпечного середовища для людей з інвалідністю, дітей та інших вразливих груп населення. Практичний старт навчання Робота другого потоку розпочалася з практичного блоку, присвяченого фізичній безбар’єрності. Учасники аналізували приклади адаптації громадських просторів, працювали з чек-листами доступності та обговорювали поширені бар’єри й способи їх усунення. Формат сесії сприяв активній взаємодії, обміну досвідом та пошуку рішень, які можуть бути впроваджені в щоденній роботі установ. Тренінг проводиться в межах проєкту «Захист, охорона здоров’я та інклюзія вразливого населення у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях» реалізується за підтримки Гуманітарного фонду для України (ГФУ/UHF) та впроваджується ГС «Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю» (ЛАООІ) та Volontariato Internazionale per lo Sviluppo (VIS)
26.11.2025
Читати далі
Статті
Паркування на місцях для людей з інвалідністю: чому це питання гідності
Паркування на спеціально відведених місцях для людей з інвалідністю — тема, про яку говорять постійно. І яку постійно порушують. Щодня ми бачимо знайому картину: є розмітка, знак, попередження, але хтось все одно ставить авто «лише на хвилинку», «бо треба швидко», «бо поруч немає місця». За цими «хвилинами» стоїть реальність людей, які фізично не можуть пройти зайві кількадесят метрів. Для них це не зручність, а єдина можливість дістатися магазину, лікарні, аптеки чи роботи. Це не про штрафи. Це про повагу і про відповідальність, яка починається не з поліції, а з особистої культури. Як виховувати суспільство • Постійно нагадувати. Зміна поведінки потребує системності. • Фіксувати порушення: фото, відео, номерні знаки — це працює ефективно. • Говорити з людьми напряму: спокійно, але твердо пояснювати, що це не привілей, а життєва необхідність. • Створювати нульову толерантність: коли оточення не мовчить, «я ненадовго» зникає як явище. • Залучати бізнес: паркінги мають реагувати, робити попередження, викликати поліцію та діяти системно. Місце для людини з інвалідністю — це про гідність. Займаючи його без права, ти цю гідність забираєш. Як це працює в ЄС: приклад Німеччини • Паркуватися можуть лише ті, хто має офіційну картку-дозвіл під лобовим склом. • Перевірки — регулярні та без попередження. • Штрафи відчутні, а в багатьох містах авто евакуйовують одразу. • Коротка зупинка без картки — повноцінне порушення. • Принцип нульової толерантності: одне порушення — невідворотні наслідки. Що потрібно Україні • Єдина електронна система дозволів на паркування для людей з інвалідністю. • Можливість перевіряти дозвіл через поліцію або паркувальні сервіси. • Автоматичні штрафи та евакуація авто, як у європейській практиці. • Збільшення частки доступних місць на всіх паркінгах ТРЦ, держустанов і муніципальних локацій. • QR-коди для миттєвих скарг і швидкого реагування. Поки система дозволяє безкарність, порушення залишатимуться нормою. Паркомісце для людини з інвалідністю — це не «зручне місце». Це право, повага та тест на людяність.
25.11.2025
Читати далі
Новини
Безбар’єрне водіння: свобода пересування, яка досі недоступна всім
Безбар’єрне водіння — це не просто про зручність. Це про свободу, незалежність і повернення контролю над власним життям. І хоча в Україні вже працюють безбар’єрні автошколи та спеціальні курси водіння для людей з інвалідністю, їх кількість все ще критично мала. Сьогодні такі автошколи є лише у семи регіонах України: Київська, Львівська, Хмельницька, Кіровоградська, Дніпропетровська, Вінницька та Одеська області . Для країни, де кількість ветеранів та людей із порушеннями руху зростає щодня, цього недостатньо. Автомобіль для людини з інвалідністю — це не розкіш. Це можливість: • пересуватися самостійно • працювати та будувати кар’єру • не залежати від сторонньої допомоги • повернути собі гідність і автономність Безбар’єрні автошколи мають бути доступні у кожній області. Право на мобільність не може бути формальністю чи декларацією — воно має бути реальною можливістю . Так, добре, що такі сервіси вже з’явилися. Але поки їх так мало, тисячі людей залишаються без шансу пройти навчання, отримати водійські права і повернути собі базову свободу пересування. Фото: Військовий Микола у сервісному центрі МВС №3541 міста Кропивницький складає практичний іспит у «Безбар’єрній автошколі»
24.11.2025
Читати далі